Чому ВУЗ не може підготувати спеціаліста із захисту інформаціїⁱ?

Опублінована невелика стаття про рівень підготовки студентів у ВУЗах Росії за спеціальностями "Организация и технология защиты информации" (код 090103), "Комплексная защита объектов информатизации" (код 090104), "Информационная безопасность телекоммуникационных систем" (код 090106), "Защищенные системы связи" (код 210403), "Криптография" (код 090101), "Компьютерная безопасность" (код 090102), "Комплексное обеспечение информационной безопасности автоматизированных систем" (код 090105).

Основний матеріал є результатом аналізу навчальних планів, робочих програм та освітньо кваліфікаційних характеристик (ОКХ) відповідних спеціальностей.

Основні теми статті:
О программе обучения
О кадрах
О практике и лабораторных работах

Більшість зауважень автора матеріалу стосуються і ситуації у ВУЗах України.

Почему ВУЗ не способен подготовить специалиста по безопасности?

Тарасов Д.О., Сєров Ю.О. Методи побудови тематичних каталогів тегів на основі сервісів закладок // Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці: Рута, 2006. - с. 291-293

А.М. Пелещишин, Д.О. Тарасов. Системні загрози інформаційній безпеці у середовищі WWW // Всеукраїнський міжвідомчий науково-технічний збірник “Автоматизовані системи управління і прилади автоматики”. – 2005. – №133. – с. 131-136.

У статті введено поняття “системні загрози” інформаційній безпеці у середовищі WWW. Проведено аналіз особливостей середовища WWW та методів захисту від системних загроз (пониження сайту в рейтингах, руйнування спільноти сайту, компрометація тощо).

Дмитро Тарасов. Проблеми інформаційної безпеки громадян України.
Доповідь на засіданні комісії інформатики та кібернетики Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Львів. 24 березня 2006 р.

Tarasov D., Zhezhnych P. Informational system of information gathering from Internetⁱ-resourses. //Международная школа-конференция “Информационно-телекоммуникационные системы”, Московский государственный институт электронной техники (технический университет), тезисы докладов, 23 – 24 ноября, 2005. – С.6.

Достатньо успішно уряд Китаю здійснює цензуру "китайського" Інтернетⁱ.
Крім всіх інших засобів використовують фільтрацію інформації на рівні пошуківців.
Китайський сервіс Google надає корістувачам не просто інші а інколи сильно цензуровані результати.

Приклади:
1 підпало під цензуру
http://opennet.net/google_china/search.php?se=google.com&q1=&q2=site%3Anews.bbc.co.uk
2 не підпало під цензуру (напевно)
http://opennet.net/google_china/search.php?se=google.com&q1=china&q2=

Жежнич П.І., Пелещишин А.М., Сєров Ю.О., Тарасов Д.О. Архітектура автоматизованої системи класифікації та рангування новинних Інтернетⁱ ресурсів // Комп’ютерні науки та інформаційні технології. Вісник НУ “Львівська політехніка” №543. - Львів 2004. - с. 31-37.

У статті розглядається архітектура та принципи побудови автоматизованої системи класифікації та рангування новинних Інтернет ресурсів. Призначення системи — автоматизована агрегація новин, поданих у електронній формі, їх класифікація, фільтрація, рангування, впорядкування, зручне представлення. Використання системи значно спрощує роботу користувача новостних каналів у форматі RSSⁱ, позбавляє користувача необхідності опрацьовувати не тематичні та мало інформаційні новини.