Skip navigation.
Вхідна сторінка
Авторський сайт

Чи можна виміряти науку, або про істинність і похибки наукометрії

Чи можна виміряти науку, або про істинність і похибки наукометрії [Текст] : [розмова з доц. каф. соц. комунікацій та інформ. діяльн. Д. Тарасовим / спілкувалась І. Шутка] // Аудиторія. - 2012. - 11-17 жовт. - чис. 29. - С. 6.

Фрагмент публікації :

...
— Як виглядає Україна у наукометричних базах даних?
— Результати аналізу Scopus’а, проведеного НБУВi, не на користь України. Як відомо, наші виші є у різних рейтингах, зокрема рейтингу Webometricsi, для якого використовуються дані Scopus. Політехніка представлена у Scopus журналом Сhemistry and Chemical Technology і кількома англомовними конференціями.
У деяких країнах пробують робити національні рейтинги наукових видань. У Росії це Російський індекс наукового цитування, в Україні — проєкт НБУВ. Але це не є офіційний державний рейтинг, радше спроба щось зробити в цьому напрямі. Якщо Scopus аналізує публікації і кількісні ознаки намагається перевести в якісні, то НБУВ орієнтується на формальні ознаки, як наявність доктора наук у редколегії видання, англомовні анотації тощо. Крім цього, в основі її рейтингу — дані Scopus’a, що інколи просто не відповідають дійсності, — тож помилок не уникнути.
— Тобто можна сказати, інформація наукометричних баз данихi певною мірою є відносна?
— Справа в тому, що кожна фірма посвоєму калькулює ті чи инші показники — використовує для отримання інформації різні наукові журнали і різні формули розрахунку. Тому навіть авторитетні бази даних можуть містити абсолютно різні дані про одного науковця. А вченого, який не має статей англійською, Scopus узагалі не побачить, бо орієнтується на англомовні матеріяли чи метадані (назви публікацій, анотації, прізвища, інколи список літератури).
Про якість і точність інформації у Scopus’і свідчать й инші факти. Відомі випадки, коли неправильно вказане місце роботи науковця або через різні варіянти написання прізвища система подає його як різні особи, а це, звичайно, означає значні похибки при розрахунках, наприклад, того ж індексу Хірша. Таке трапляється зокрема через помилки автоматизованих засобів, які аналізують матеріяли. Словом, якість баз даних потребує суттєвого покращення.
Звичайно, помилки потрібно корегувати, але чи це доцільно, якщо у нас на державному рівні якась одна база даних не визначена як стратегічна? Є певний
акцент на Scopus’і, та для початку до бази треба було б мати нормальний доступ: передплата досить дорога, але якби МОНМС централізовано закупило право на користування базою і забезпечило вишам доступ до неї, можна було б як слід проаналізувати якість її наповнення і тоді вже виправляти недоліки. До речі, системи Googlei і Microsoft передбачають можливість звертатися до їхнього власника із запитом про корегування даних. У цьому корегуванні насамперед має бути зацікавлений автор статті.
...

Додати новий коментар

Ця інформація зберігається приватно і не буде оприлюднена.
  • Allowed HTML tags: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
  • Glossary terms will be automatically marked with links to their descriptions. If there are certain phrases or sections of text that should be excluded from glossary marking and linking, use the special markup, [no-glossary] ... [/no-glossary]. Additionally, these HTML elements will not be scanned: a, abbr, acronym, code, pre.

Детальніше про опції форматування