Skip navigation.
Вхідна сторінка
Авторський сайт

Чи можна виміряти науку, або про істинність і похибки наукометрії

Чи можна виміряти науку, або про істинність і похибки наукометрії [Текст] : [розмова з доц. каф. соц. комунікацій та інформ. діяльн. Д. Тарасовим / спілкувалась І. Шутка] // Аудиторія. - 2012. - 11-17 жовт. - чис. 29. - С. 6.

Фрагмент публікації :

...
— Як виглядає Україна у наукоме-
тричних базах даних?
— Результати аналізу Scopus’а, прове-
деного НБУВ, не на користь України. Як
відомо, наші виші є у різних рейтингах,
зокрема рейтингу Webometricsi, для
якого використовуються дані Scopus.
Політехніка представлена у Scopus
журналом Сhemistry and Chemical
Technology і кількома англомовними
конференціями.
У деяких країнах пробують робити
національні рейтинги наукових видань.
У Росії це Російський індекс наукового
цитування, в Україні — проєкт НБУВ.
Але це не є офіційний державний
рейтинг, радше спроба щось зробити
в цьому напрямі. Якщо Scopus аналізує
публікації і кількісні ознаки намагається
перевести в якісні, то НБУВ орієнтуєть-
ся на формальні ознаки, як наявність
доктора наук у редколегії видання,
англомовні анотації тощо. Крім цього,
в основі її рейтингу — дані Scopus’a, що
інколи просто не відповідають дійснос-
ті, — тож помилок не уникнути.
— Тобто можна сказати, інформа-
ція наукометричних баз данихi пев-
ною мірою є відносна?
— Справа в тому, що кожна фірма по-
своєму калькулює ті чи инші показни-
ки — використовує для отримання ін-
формації різні наукові журнали і різні
формули розрахунку. Тому навіть ав-
торитетні бази даних можуть містити
абсолютно різні дані про одного на-
уковця. А вченого, який не має статей
англійською, Scopus узагалі не побачить,
бо орієнтується на англомовні матеріяли
чи метадані (назви публікацій, анотації,
прізвища, інколи список літератури).
Про якість і точність інформації у Scopus’і
свідчать й инші факти. Відомі випадки,
коли неправильно вказане місце робо-
ти науковця або через різні варіянти на-
писання прізвища система подає його
як різні особи, а це, звичайно, означає
значні похибки при розрахунках, на-
приклад, того ж індексу Хірша. Таке
трапляється зокрема через помилки
автоматизованих засобів, які аналізують
матеріяли. Словом, якість баз даних по-
требує суттєвого покращення.
Звичайно, помилки потрібно корегу-
вати, але чи це доцільно, якщо у нас на
державному рівні якась одна база даних
не визначена як стратегічна? Є певний
акцент на Scopus’і, та для початку до
бази треба було б мати нормальний
доступ: передплата досить дорога, але
якби МОНМС централізовано закупило
право на користування базою і забезпе-
чило вишам доступ до неї, можна було б
як слід проаналізувати якість її наповне-
ння і тоді вже виправляти недоліки. До
речі, системи Googlei і Microsoft передба-
чають можливість звертатися до їхнього
власника із запитом про корегування
даних. У цьому корегуванні насамперед
має бути зацікавлений автор статті.
...

Додати новий коментар

Ця інформація зберігається приватно і не буде оприлюднена.
  • Allowed HTML tags: <a> <em> <strong> <cite> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
  • Glossary terms will be automatically marked with links to their descriptions. If there are certain phrases or sections of text that should be excluded from glossary marking and linking, use the special markup, [no-glossary] ... [/no-glossary]. Additionally, these HTML elements will not be scanned: a, abbr, acronym, code, pre.

Детальніше про опції форматування